Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

звідки вітер

  • 1 wind

    I n
    1. чутка, натяк
    2. перен. можливість
    - the four winds сторони світу
    - to catch wind of a plot довідатися про щось кружним шляхом, пронюхати про змову
    - to find out how the wind blows/ lies перен. вияснити/ довідатися/ подивитися, звідки вітер дує; вияснити стан справ/ речей
    - to get wind of a plot довідатися про щось кружним шляхом, пронюхати про змову
    - to know how the wind blows/ lies перен. вияснити/ довідатися/ подивитися звідки вітер дує; вияснити стан справ/ речей
    - to see how the wind blows/ lies перен. вияснити/ довідатися/ подивитися, куди вітер дує; вияснити стан справ/ речей
    - there is something in the wind щось насувається
    II v (wound)
    - to wind up
    a) закінчувати, завершувати
    b) ліквідувати(ся), згорнути
    - to wind up a conference закрити збори
    - to wind up the meeting with the national anthem закінчити збори виконанням державного гімну; на завершення засідання виконати державний гімн
    - to wind up military bases on foreign teritories згорнути/ ліквідувати військові бази на території інших держав
    - to wind up the official part of the visit завершити офіційну частину візиту
    - to wind up one's speech by declaring... на завершення свого виступу заявити...
    - to wind up a visit закінчити/ завершити візит

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > wind

  • 2 quarter

    1. n
    1) чверть; четверта частина

    for a quarter of the price, for quarter the price — за чверть ціни

    2) чверть години, п'ятнадцять хвилин

    a quarter to (амер. of) one — за чверть година

    a quarter past two — чверть на третю (годину)

    a bad quarter of an hour — кілька неприємних хвилин; неприємне переживання:

    3) квартал (року); шк. чверть
    4) квартал (міста)
    5) район, частина міста
    6) сторона (частина) світу

    the four quarters of the globe — усі чаоини земної кулі; усі країни снігу

    7) місце, сторона, бік

    from no quarter — нізвідки, ні з чиєї сторони

    8) певне коло осіб; сфера, кола
    9) пощада, помилування

    to ask (to cry) for quarter — просити пощади

    to give quarter — пощадити життя (того, хто здався на милість переможця)

    10) витримка; терплячість; терпимість
    11) прийом, ставлення
    12) чверть (туші)
    13) мор. чверть румба
    14) амер. (монета в) 25 центів
    15) біг на чверть милі
    16) мор. кормова частина судна
    17) закаблук (чобота)
    18) буд. дерев'яний чотиригранний брусок

    not a quarter so good as — далеко не такий добрий, як

    to come to close quarters — а) зчепитися в суперечці; б) зіткнутися лицем в лице

    2. v
    1) ділити на чотири (рівні) частини
    2) іст. четвертувати
    3) розквартировувати (особл. війська); ставити на квартиру
    4) квартирувати (at)
    5) ганяти в усіх напрямках (про мисливських собак)
    6) давати дорогу; звертати, щоб роз'їхатися
    7) ділити на частини
    8) вступати в нову фазу (про Місяць)
    * * *
    I n
    1) чверть, четверта частина
    2) чверть години, п'ятнадцять хвилин
    3) квартал, чверть року, три місяці; розм. квартплата за квартал; шкіл. чверть
    4) cл. чверть долара, 25 центів; монета в 25 центів
    5) кyл. четвертина ( туші)

    fore quarter — передня частина, лопатка

    hind quarter — задня частина, окіст; частка ( вимені)

    6) квартер (міра ваги, а також міра об'єму сипучих тіл)
    7) чверть милі; cпopт. біг на чверть милі
    8) мop. чверть румба
    10) бyд. дерев'яний чотиригранний брус
    13) гepaльд. чверть геральдичного щита
    14) acтp. чверть ( Місяця)
    15) квартал; район, частина міста
    16) сторона світу, частина світу
    17) місце, сторона
    18) коло осіб; сфера; кола

    business quarters — ділові кола; джерело (допомоги, інформації)

    19) пощада, поблажливість
    20) витримка; терплячість; терпимість
    21) прийом, обходження
    II v
    1) ділити, розділити на чотири рівні частини; ділити на частини
    2) icт. четвертувати
    3) гepaльд. ділити ( щит) на чверті; поміщати в одній з чвертей щита ( новий герб)
    4) acтp. вступати в нову фазу ( про Місяць)
    III v
    1) розквартировувати, ставити на постій ( війська); розквартировуватися, розміщатися по квартирах; квартирувати, жити ( мешкати); селитися
    3) звільняти, давати дорогу; звертати убік, щоб роз'їхатися
    4) мop. іти в бакштаг

    English-Ukrainian dictionary > quarter

  • 3 sit

    I
    n
    1) розм. місце, служба, робота
    2) сидіння
    3) тех. осідання

    to be at the sit — розм. займатися кишеньковими крадіжками у транспорті

    II
    v (past і p.p. sat)
    1) сидіти
    2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)
    4) засідати, проводити засідання
    5) розглядати, розслідувати (справу)
    6) зосереджено займатися (чимсь); сидіти (над чимсь)
    7) залишатися, перебувати, бути

    to sit at home — а) сидіти, склавши руки; нічого не робити; б) сидіти вдома

    8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місць

    the hall sits four hundred people — цей зал уміщує чотириста чоловік; цей зал розрахований на чотириста місць

    9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)
    10) (on) долати (чийсь опір); ставити на місце (когось); затискати
    11) (on) затягувати (якусь справу); зволікати (з чимсь); відкладати в довгий ящик
    12) сховатися, причаїтися (в засідці)
    13) бути розташованим
    14) заст. проживати, мешкати
    15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу
    16) виходити (звідкись); мати джерело (десь)
    17) позувати (художнику)
    18) бути прототипом (образу)
    19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)
    20) представляти (у парламенті когось — for)
    21) сидіти (про одяг)
    22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)
    23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)
    24) садити на яйця (квочку)
    25) триматися (на коні)
    26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)
    27) стояти (про судно)

    sit down — а) сідати, займати місце; б) ав., розм. приземлятися, робити посадку; в) оселятися, влаштовуватися; г) братися (до роботи); д) миритися (з чимсь — with); є) терпіти, зносити (щось — under); є) іст. почати облогу; ж) обложити (фортецю тощо — before)

    sit in — а) доглядати дитину під час відсутності батьків; б) засідати; брати участь у роботі (комісії тощо)

    sit on — а) бути членом (комісії); б) розглядати (справу); в) розм. вилаяти; обірвати

    sit out — а) висидіти (до кінця); б) сидіти осторонь, не брати участі (у чомусь); в) пересидіти (когось)

    sit through — висидіти, витримати до кінця

    sit under — відвідувати (слухати) чиїсь проповіді

    sit up — а) підвестися, сісти (в ліжку); б) не лягати спати; засиджуватися до пізньої ночі; в) робити стійку, служити (про собаку); г) випрямлятися, випростуватися

    to sit in judgement — а) бути суддею, засідати в суді; б) ухвалювати вирок, засуджувати

    to sit at smb.'s feet — бути чиїмсь учнем (послідовником); прислухатися до чиєїсь авторитетної думки; учитися у когось

    to sit on one's hands — а) ледарювати, за холодну воду не братися; б) утримуватися від схвалення (чогось)

    to sit on the fence (on the rail) — вичікувати, займати нейтральну позицію

    to sit still — поводитися мирно; бути тихим

    * * *
    I [`sit] n
    1) припасування, підгонка ( під фігуру)
    2) місце, служба, робота
    4) тex. осадка; осідання
    II ['sit] v
    ( sat)
    1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця
    2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею
    3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатися

    to sit for an examination — готуватися до іспиту; складати іспит

    4) залишатися, знаходитися

    to sit at home — сидіти вдома; нічого не робити, сидіти склавши руки; знаходитися, стояти

    5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць
    6) (on, upon) обтяжувати, тиснути
    7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце
    8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати
    9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися
    10) знаходитися, бути розташованим
    11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок
    12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності
    13) позувати (художникові, фотографові); служити прототипом ( образу)

    to sit on a jury — входити в журі; бути присяжним засідателем; ( for) представляти ( у парламенті)

    15) сидіти ( про одяг); підходити; личити, пасувати
    16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця
    18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра)

    English-Ukrainian dictionary > sit

  • 4 quarter

    ['kwɔːtə] 1. n
    1) чверть, че́тверть (of)

    a quarter of a century — чверть столі́ття

    to divide into quarters — розділи́ти на чоти́ри части́ни

    for a quarter of the price, for quarter the price — за чверть ціни́

    2) чверть годи́ни

    a quarter to one, амер. a quarter of one — за чверть пе́рша (годи́на)

    a bad quarter of an hour — кі́лька неприє́мних хвили́н; неприє́мне пережива́ння

    3) кварта́л ( року); шк. чверть
    4) кварта́л ( міста)

    residential quarter — кварта́л житлови́х буди́нків

    5) сторона́ сві́ту
    6) pl кварти́ра, примі́щення, житло́
    7) pl військ. кварти́ри, каза́рми; стоя́нка; мор. пост

    to beat to quarters мор. — би́ти збір

    to sound off quarters мор. — би́ти відбі́й

    8) мі́сце, сторона́, бік

    from every quarter — з усі́х бокі́в

    from no quarter — нізві́дки, ні з чийо́го бо́ку

    we learned from the highest quarters — ми дові́далися з авторите́тних джере́л

    9) поща́да, поми́лування

    to ask for [to cry] quarter — проси́ти поща́ди

    to give quarter — пощади́ти життя́ (того, хто здався на милість переможця)

    10) прийо́м, пово́дження

    fore quarter — лопа́тка

    hind quarter — за́дня части́на

    12) мор. чверть ру́мба

    from what quarter does the wind blow? — зві́дки ві́тер ві́є?

    13) амер. 25 це́нтів
    14) біг на чверть ми́лі
    15) мор. кормова́ части́на судна́
    16) закаблу́к ( чобота)
    17) буд. дерев'я́ний чотиригра́нний брусо́к
    18) астр. чверть ( Місяця)
    ••

    not a quarter so good as — зо́всім не таки́й до́брий, як

    to come to close quarters — 1) зчепи́тися в супере́чці 2) зіткну́тися лице́м до лиця́

    2. v
    1) діли́ти на чоти́ри (рі́вні) части́ни
    2) іст. четвертува́ти
    3) розквартиро́вувати (особл. війська); ста́вити на кварти́ру
    4) квартирува́ти (at)
    5) ни́шпорити в усі́х на́прямках ( про мисливських собак)
    6) дава́ти доро́гу; зверта́ти, щоб роз'ї́хатися

    English-Ukrainian transcription dictionary > quarter

  • 5 Wind

    1) Meteorologie ве́тер. leichter Wind auch ветеро́к. es geht ein leichter Wind ду́ет лёгкий [хк] ве́тер <ветеро́к>. jd. hatte den Wind im Rücken кому́-н. сопу́тствовал попу́тный ве́тер / в спи́ну кому́-н. дул попу́тный ве́тер. woher weht der Wind? отку́да ду́ет ве́тер ? gegen den Wind fahren, fliegen, gehen про́тив ве́тра. im Wind flattern, frieren на ветру́. ablandiger Wind ве́тер с су́ши <с материка́>. auflandiger Wind ве́тер с мо́ря, морско́й ве́тер. halber Wind галфви́нд. gegen den Wind [mit dem Wind] segeln про́тив ве́тра [в фордеви́нд]. im Wind liegen стоя́ть в положе́нии леве́нтик
    2) Nautik achterlicher Wind бакшта́г
    3) bei der Orgel во́здух
    4) Winde Blähung га́зы, ве́тры. versetzte Winde не находя́щие вы́хода га́зы. einen Wind fahren lassen пуска́ть пусти́ть ве́тры Wind und Wetter вся́кая <люба́я> пого́да. schlechtes Wetter непого́да, нена́стье. bei Wind und Wetter во вся́кую <любу́ю> пого́ду, при вся́кой <любо́й> пого́де. bei schlechtem Wetter в непого́ду <нена́стье>. alles Wind, was er da erzählt всё э́то пусто́е, что он там говори́т. Wind von etw. bekommen прове́дывать /-ве́дать <проню́хивать/-ню́хать> что-н. <о чём-н.>. frischen Wind in die Segel bekommen получа́ть получи́ть но́вые и́мпульсы. frischen Wind in etw. bringen вноси́ть /-нести́ све́жую струю́ во что-н. Wind machen a) angeben хва́статься b) um etw. Geschrei machen поднима́ть подня́ть <раздува́ть/-ду́ть> шуми́ху вокру́г чего́-н. jdm. den Wind aus den Segeln nehmen лиша́ть лиши́ть кого́-н. возмо́жности де́йствовать, парализова́ть ipf/pf чью-н. де́ятельность. hier pfeift der Wind aus einem anderen Loch здесь други́е поря́дки. Worte in den Wind reden броса́ть слова́ на ве́тер, говори́ть впусту́ю. wer Wind sät, wird Sturm ernten кто посе́ет ве́тер, пожнёт бу́рю / посе́ешь ве́тер, пожнёшь бу́рю. etw. in den Wind schlagen оставля́ть /-ста́вить без внима́ния <игнори́ровать ipf/pf> что-н. etw. in den Wind schreiben счита́ть по- пропа́вшим <спи́сывать/-писа́ть > что-н. etw. ist in den Wind gesprochen что-н. ска́занно на ве́тер. jdm. Wind vormachen моро́чить за- кому́-н. го́лову, вводи́ть /-вести́ в заблужде́ние кого́-н. hier weht ein anderer Wind здесь стро́гие поря́дки. daher weht also der Wind! ага́, так вот отку́да ве́тер ду́ет <так вот в чём де́ло>! wissen, woher der Wind weht знать <смека́ть смекну́ть>, отку́да ве́тер ду́ет. sich frischen Wind um die Nase wehen lassen испы́тывать /-пыта́ть самому́ (что зна́чит жизнь), набира́ться /-бра́ться жи́зненного о́пыта. durch Reisen вида́ть по- свет, пое́здить pf по бе́лу све́ту. in alle (vier) Winde во все сто́роны. in alle Winde auseinandergehen auch разъезжа́ться /-е́хаться кто куда́. wie der Wind ви́хрем, стрело́й, пу́лей
    5) Landwirtschaft Wind bekommen чу́ять

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Wind

  • 6 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 7 Wind

    Wind m -(e)s, -e
    1. ве́тер

    á uffrischender Wind — кре́пнущий ве́тер

    bö́ iger Wind — поры́вистый ве́тер, шква́листый ве́тер

    léiser [schwácher] Wind — сла́бый ве́тер

    sté ifer Wind — си́льный [кре́пкий] ве́тер

    stǘ rmischer Wind — си́льный [штормово́й] ве́тер

    ú mspringender Wind — ве́тер, ре́зко измени́вший направле́ние

    der Wind kommt von Nó rden — ве́тер ду́ет с се́вера

    ein Wind ist á ufgekommen — подня́лся ве́тер

    der Wind hat sich gelégt — ве́тер улё́гся

    der Wind hat sich gedréht — ве́тер перемени́лся (тж. перен.)

    hier weht ein á nderer Wind перен. — здесь цари́т друга́я атмосфе́ра

    wie der Wind é ilte er ihm nach — он ви́хрем помча́лся за ним

    wir wá rten auf gǘ nstigen Wind — мы ждём попу́тного ве́тра (тж. перен.)

    bei [in] Wind und Wé tter — в любу́ю пого́ду

    das Wild hat den Jä́ ger im Wind — дичь чу́ет охо́тника

    Wind in den Sé geln há ben
    1) мор. идти́ с попу́тным ве́тром
    2) успе́шно идти́ вперё́д, преуспева́ть ( имея необходимые для этого предпосылки)

    mit dem Wind sé geln (s) перен. — плыть, куда́ ве́тер ду́ет

    am Wind мор. — бейдеви́нд

    mit vó llem Wind(e) [vor dem Wind] sé geln (s) мор. — идти́ по ве́тру, идти́ ку́рсом фордеви́нд

    gé gen den Wind sé geln (s)
    1) мор. идти́ про́тив ве́тра
    2) перен. идти́ про́тив тече́ния
    2. мет. дутьё́

    auf Wind gé hen* (s) — рабо́тать на дутье́ ( о домне)

    ◇ j-m den Wind aus den Sé geln né hmen* разг. — лиши́ть возмо́жности де́йствовать, парализова́ть кого́-л.

    wí ssen*, wohé r der Wind weht разг. — знать, отку́да ве́тер ду́ет

    (ahá,) dá her weht der Wind! разг. — ага́, так вот отку́да ве́тер ду́ет!

    jetzt pfeift der Wind aus é inem á nderen Loch разг. — ≅ поря́дки ста́ли стро́же

    den Má ntel nach dem Wind hä́ ngen — ≅ держа́ть нос по ве́тру

    Wind von etw. (D ) bekó mmen* [háben] разг. — прове́дать, разузна́ть, проню́хать что-л.

    j-m Wind vó rmachen разг. — моро́чить го́лову кому́-л.

    in á lle Wí nde zerstré uen — раскида́ть [разброса́ть, рассе́ять] на все четы́ре сто́роны [по всему́ све́ту]

    in á lle Wí nde zerstré ut sein — разъе́хаться кто куда́

    in den Wind ré den — броса́ть слова́ на ве́тер, говори́ть впусту́ю

    etw. in den Wind schlá gen* — оставля́ть без внима́ния, игнори́ровать что-л.

    Wind má chen разг. — хва́статься

    viel Wind wé gen é iner Sá che (G ) má chen разг. — подня́ть мно́го шу́му из-за чего́-л.

    sich (D ) den Wind um die Náse [die Óhren] wé hen lá ssen разг. — повида́ть свет, пое́здить по бе́лу све́ту; испыта́ть сперва́ самому́ (что зна́чит жизнь), набра́ться жи́зненного о́пыта

    Большой немецко-русский словарь > Wind

  • 8 налетать

    налётывать, налететь
    1) (надлетать) на(д)літати, на(д)летіти, налинути, (стремит.) наринути. [Надлетіли гуси з броду, сколотили з піском воду (Чуб. V). Як раптом налинула хмара бог-знає звідки, так раптом і зникла у безвість (Дніпр. Ч.)]. -тел ветер - налетів (нахопився) вітер. [На половині дороги нахопився вітер з полудня, нагнав хмари піску (Л. Укр.)];
    2) (прилетать во множестве - в прям. и перен. знач.) налітати, налітувати, налетіти, поналітати, налинути, (слететься) назлітатися. [Як та галич поле криє, ляхи, уніяти налітають (Шевч.). Налітували голуби бо-зна відкіля (Харківщ.). Пилу у вікно багато налетіло (Київщ.). Звідки це оси до нас поналітали? (Київщ.). Назліталося птиці без ліку (Грінч.). Налинули голуби із чужої сторони (Чуб. V). Раптом налинули хмари і потьмарили ясний день (М. Грінч.)]. -тело много листьев - налетіло (опало: нападало) багато листя;
    3) на кого, на что - налітати, налетіти, (наскакивать) наганятися, нагнатися, набігати, набігти, наскакувати, наскочити на кого, на що; (нападать) нападати, напасти, (напускаться) нападатися, напастися на кого. [Птахи налітали на маяк і вбивалися (Загірня). Вагон нагнався на вагон (Звин.). Човник нагнався на підводну скелю (Крим.). З розгону він наскочив (набіг) на мене (Київ). Козаки наскочили на замок (Загірня)]. Налетевший - що (хто) налетів и т. п.; налетілий, (о мног.) поналіталий.
    * * *
    I несов.; сов. - налет`еть
    1) наліта́ти, налетіти, -лечу́, -лети́ш и мног. поналіта́ти; сов. поэз. нали́нути
    2) ( наталкиваться) наліта́ти, налетіти; ( наскакивать) наска́кувати, наско́чити, наганя́тися, нагна́тися (нажену́ся, нажене́шся)
    3) (перен.: напускаться) наліта́ти, налеті́ти; напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся, напада́тися, напа́стися, -падуся, -падешся
    4) (набрасываться на что-л.) наліта́ти, налеті́ти

    \налетать тай!, \налетать тайте! — наліта́й!, наліта́йте!

    II сов. см. налётывать

    Русско-украинский словарь > налетать

  • 9 wind

    Ⅰ
    wind [wɪnd, поэт. часто waɪnd]
    1. n
    1) ве́тер;

    fair (strong) wind попу́тный (си́льный) ве́тер

    ;

    wind and weather непого́да

    ;

    before ( или down) the wind по ве́тру

    ;

    in the wind's eye, in the teeth of the wind пря́мо про́тив ве́тра

    ;
    а) мор. в круто́й бейдеви́нд;
    б) на гра́ни поря́дочности или присто́йности, на ско́льзком пути́;

    like the wind бы́стро, как ве́тер, стреми́тельно

    ;
    а) мор. отня́ть ве́тер;
    б) ≅ вы́бить по́чву из-под ног; поста́вить в безвы́ходное положе́ние; помеша́ть
    2) дыха́ние;

    to get ( или to recover) one's wind отдыша́ться

    ;

    to lose wind запыха́ться

    ;

    he has a bad wind он страда́ет оды́шкой

    ;
    а) спорт. второ́е дыха́ние;
    б) споко́йствие и уве́ренность;

    to fetch one's second wind опра́виться, спра́виться с после́дствиями; прийти́ в себя́

    3) пусты́е слова́; вздор;

    his speech was wind его́ речь была́ бессодержа́тельна

    4) мед. ве́тры, га́зы, метеори́зм
    5) ток во́здуха (напр., в орга́не), возду́шная струя́
    6) (the wind) духовы́е инструме́нты
    7) за́пах, дух
    8) слух; намёк;

    there is smth. in the wind

    а) в во́здухе что-то но́сится;
    б) хо́дят каки́е-то слу́хи;

    to get wind of smth. проню́хать, почу́ять что-л.; узна́ть ( по слухам и т.п.)

    9) тех. дутьё
    ◊

    the four winds стра́ны све́та

    ;

    from the four winds со всех сторо́н

    ;

    to get ( или to take) wind стать изве́стным, распространи́ться

    ;

    to get the wind of име́ть преиму́щество пе́ред

    ;

    to get the wind up утра́тить споко́йствие, испуга́ться

    ;

    to put the wind up испуга́ть (кого-л.)

    ;

    to raise the wind раздобы́ть де́нег

    ;

    between wind and water наибо́лее уязви́мое ме́сто

    ;

    to be in the wind подвы́пить

    ;

    to catch the wind in a net ≅ перелива́ть из пусто́го в поро́жнее; зря стара́ться

    ;

    gone with the wind исче́знувший бессле́дно

    ;

    to hang in the wind колеба́ться

    ;
    а) нанести́ сокруши́тельное пораже́ние;
    б) промота́ть
    2. v ( winded [-ɪd])
    1) заста́вить задохну́ться; вы́звать оды́шку;

    I am winded by running я задыха́юсь от бе́га

    2) дать перевести́ дух;

    a brief stop to wind the horses ма́ленькая остано́вка, что́бы дать передохну́ть лошадя́м

    3) чу́ять; идти́ по сле́ду
    4) [waɪnd] (past и p. p. тж. wound) поэт. игра́ть на духово́м инструме́нте, труби́ть
    5) суши́ть на ветру́; прове́тривать
    Ⅱ
    wind [waɪnd]
    1. n
    1) оборо́т
    2) поворо́т
    3) вито́к; изви́лина
    2. v (wound)
    1) ви́ться, извива́ться
    2) нама́тывать; обма́тывать, обвива́ть; мота́ть;

    she wound her arms round the child она́ заключи́ла ребёнка в свои́ объя́тия

    3) заводи́ть ( часы; тж. wind up)
    4) поднима́ть, тяну́ть при по́мощи лебёдки и т.п.
    5) верте́ть, повора́чивать, крути́ть
    wind off разма́тывать(ся);
    а) сма́тывать;
    б) заводи́ть ( часы);
    в) заводи́ться;

    I'm afraid he's wound up ну, он тепе́рь завёлся (на час); тепе́рь его́ не остано́вишь

    ;
    г) разг. взви́нчивать;
    д) зака́нчивать; заверша́ть;
    е) ликвиди́ровать ( предприятие и т.п.)
    ◊

    to wind oneself ( или one's way) into smb.'s trust ( affection, etc.) вкра́дываться, втира́ться в чьё-л. дове́рие (расположе́ние и т.п.)

    ;

    to wind round one's (little) finger обвести́ вокру́г па́льца

    Англо-русский словарь Мюллера > wind

  • 10 agiter

    vt.
    1. маха́ть ◄-шу, -'ет►/по= restr. (+) ( une partie du corps ou un objet tenu à la main); ↑ разма́хивать ipf. (+);

    agiter un mouchoir — маха́ть платко́м;

    l'oiseau agite les ailes — пти́ца ма́шет кры́льями; agiter les bras — разма́хивать рука́ми; agiter un drapeau — разма́хивать фла́гом
    ║ виля́ть/вильну́ть (la queue);

    le chien agite la queue — соба́ка виля́ет хвосто́м;

    ● agiter l'épouvantai! de qch. — разма́хивать жу́пелом чего́-л.
    2. шевели́ть/шевельну́ть (un peu); ↑ трепа́ть ◄-шло, -'ет►/по= restr.; трясти́*/по= restr.; ↑ сотряса́ть/сотрясти́ (secouer); встря́хивать/встряхну́ть (de bas en haut); взба́лтывать/взболтну́ть (liquides seult.); колеба́ть ◄-'блю, -ет► ipf., кача́ть ipf. (arbres); колыха́ть ◄-'шу, -'ет► ipf. (feuilles, herbes, eau);

    le vent agite ses cheveux — ве́тер шевели́т <тре́плет> его́ во́лосы;

    la fièvre agite le malade — лихора́дка тре́плет fam. больно́го, ∑ больно́й трясётся от лихора́дки; un tremblement agite tout son corps — дрожь сотряса́ет всё его́ те́ло, ∑ он дрожи́т всем те́лом; agiter un flacon — встряхну́ть пузырёк; agiter avant de s'en servir — пе́ред употребле́нием взба́лтывать; le vent agite les feuilles — ве́тер колы́шет ли́стья [дере́вьев]; le vent agite les arbres — ве́тер кача́ет дере́вья, ∑ дере́вья кача́ются от ве́тра
    3. (qn.) не дава́ть ◄даю́, -ёт►/не дать* поко́я (causer une inquiétude); волнова́ть/вз= (troubler); возбужда́ть/возбуди́ть, ◄pp. -жд-► (exciter), выводи́ть ◄-'дит-►/вы́вести* из себя́ (irriter);

    j'étais agite par la curiosité ∑ — любопы́тство не дава́ло мне поко́я;

    la colère l'agite ∑ — он вне себя́ от гне́ва; le trouble l'agite ∑ — он не нахо́дит себе́ ме́ста от беспоко́йства <от волне́ния>
    4. (discuter) обсужда́ть/обсуди́ть ◄-'дит, pp. -жд-►; рассма́тривать/рассмотре́ть ◄-рю, -'ит► (examiner);

    agiter un problème — обсужда́ть <рассма́тривать> пробле́му

    ■ vpr.
    - s'agiter
    - agité

    Dictionnaire français-russe de type actif > agiter

  • 11 wind

    I 1. [wɪnd], поет. часто [waɪnd]; n
    1) ві́тер

    fair [strong] wind — попу́тний (си́льний) ві́тер

    before [down] the wind — за ві́тром

    2) за́пах, дух
    3) стру́мінь пові́тря
    4) ( the wind) духові́ інструме́нти
    5) ди́хання

    he has a bad wind — у ньо́го зади́шка

    6) чу́тка; на́тяк

    there is smth. in the wind — хо́дять які́сь чутки́

    7) пусті́ слова́

    his speech was mere wind — його́ промо́ва була́ беззмісто́вна

    8) мед. га́зи
    9) тех. дуття́
    ••

    between wind and water — найура́зли́віше мі́сце

    to fling [to cast] to the winds — відки́нути ( розсудливість тощо)

    to get wind — става́ти відо́мим, поши́рюватися

    how the wind blows — куди́ ві́тер ві́є

    to take the wind out of smb.'s sails — зруйнува́ти чиї́сь пла́ни; ви́бити ґрунт у кого́сь з-під ніг

    2. [wɪnd], поет. часто [waɪnd]; v ( past і p. p. winded ['windid])
    1) суши́ти на ві́трі; просу́шувати; прові́трювати
    2) чу́ти, відчува́ти ( нюхом); іти́ по слі́ду
    3) приму́сити задихну́тися, ви́кликати зади́шку

    I am winded by running — я задиха́юсь, біжачи́

    4) да́ти звести́ дух
    5) [waɪnd] (past і p. p. тж. wound) гра́ти, сурми́ти
    II [waɪnd] 1. v ( past і p. p. wound)
    1) верті́тися, крути́тися; ви́тися
    2) обмо́тувати(ся), намо́тувати(ся)
    3) заво́дити ( годинник)
    4) підніма́ти, тягти́ лебі́дкою
    •
    - wind up
    ••

    to wind oneself into smb.'s favour — вхо́дити в чию́сь дові́ру

    2. n
    1) о́берт
    2) поворо́т
    3) вито́к; зви́вина

    English-Ukrainian transcription dictionary > wind

  • 12 нога

    1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);
    2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;
    3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;
    4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;
    5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).
    * * *
    нога́

    быть (стоя́ть) на ра́вной \нога ге́ с кем — бу́ти (стоя́ти) на рі́вній нозі́ з ким

    взять (дать) \нога гу — узя́ти (да́ти) но́гу

    в \нога га́х — в нога́х

    встать с ле́вой (не с той) \нога ги́ — стати на ліву (не на ту) ногу, вста́ти лі́вою ного́ю

    дава́й Бог \нога ги — дава́й (дай) бо́же но́ги, но́ги на пле́чі

    еле́ (едва́, наси́лу) \нога ги волочи́ть (влачи́ть, таска́ть) — ле́две (ледь, наси́лу) но́ги волочи́ти (волокти́, тягти́, тягну́ти)

    идти́ (шага́ть) [\нога га́] в \нога гу — іти́ (ступа́ти, крокува́ти) [нога] в но́гу

    идти́ в \нога гу с чем — іти́ в но́гу з чим

    кла́няться в \нога ги кому́ — кла́нятися (уклони́тися) в но́ги кому́

    к \нога ге — воен. до ноги́

    ле́вой \нога гой сде́лать что — перен. разг. лі́вою ного́ю зроби́ти що

    на \нога га́х — на нога́х

    на широ́кую (на большу́ю, на ба́рскую) \нога гу — на широ́ку но́гу, розкошу́ючи; на всю губу́

    не слыша́ \нога г [бежа́ть, мча́ться] — не чу́ючи (не чувши) ніг під собо́ю [бі́гти, мча́ти, мча́тися]

    ни \нога го́й к кому́ (куда́) — перен. ні ного́ю до ко́го (куди́)

    \нога га́ за́ но́гу идти́ (тащи́ться, плести́сь) — нога́ за ного́ю іти́ (тягти́ся, пле́нтатися)

    одна́ \нога га́ здесь [а] друга́я там — одна́ нога́ тут, [а] і́нша там; одна́

    \нога га́ в моги́ле (в гробу́) — одна́ нога́ в труні (в домови́ні)

    стои́т одно́й \нога гой в моги́ле (в гробу́) кто — см. гроб

    отку́да [то́лько] \нога ги взяли́сь — зві́дки (де) [тільки] си́ли взяли́ся (си́ла взяла́ся)

    поста́вить (организова́ть) что на каку́ю \нога гу — перен. поста́вити (організува́ти) що на яку́ но́гу

    поста́вить (подня́ть) на́ но́ги кого́ — перен. поста́вити (підня́ти) на но́ги кого́

    слета́ть на одно́й \нога ге куда́ (к кому́) — зліта́ти на одні́й нозі́ куди́ (до ко́го)

    со всех ног [броса́ться, кида́ться] — з усі́х ніг (скі́льки си́ли, щодуху, що є ду́ху, скі́льки ду́ху, чимду́ж, чимду́жче, щоси́ли, щоси́л, що є си́ли, що є сил) [ки́датися]

    стать (встать, подня́ться) на́ ноги — ста́ти (вста́ти, підня́тися) на но́ги

    стать на дру́жескую (на коро́ткую) \нога гу с кем — ста́ти на дру́жню (на коро́тку) но́гу з ким

    стоя́ть на [свои́х, со́бственных] \нога га́х — стоя́ти на [своїх, вла́сних] нога́х

    хрома́ть на о́бе \нога ги́ — кульга́ти (шкутильга́ти) на оби́дві ноги́

    чего́ моя́ (твоя́) [ле́вая] \нога га́ хо́чет — чого́ моя́ (твоя́) [ліва] нога́ хо́че

    что́бы \нога ги́ чье́й не́ было у кого́ (где) — щоб нога́ чия́ не була́ (щоб ноги́ чиє́ї не було́) в ко́го (де)

    Русско-украинский словарь > нога

  • 13 upwind

    adv
    проти вітру; з тої сторони, звідки дме вітер

    he was standing upwind of us and could be heard clearly — вітер дув з його сторони, ми могли його добре чути

    English-Ukrainian dictionary > upwind

  • 14 upwind

    adv
    проти вітру; з тої сторони, звідки дме вітер

    he was standing upwind of us and could be heard clearly — вітер дув з його сторони, ми могли його добре чути

    English-Ukrainian dictionary > upwind

  • 15 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

  • 16 приносить

    принести и принесть
    1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;
    2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];
    3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];
    4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;
    5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - принест`и
    1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити
    2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)
    3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити
    4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́

    Русско-украинский словарь > приносить

  • 17 state

    1) держава; штат ( США); земля (адм.-тер. одиниця в Австрії і ФРН); стан
    2) заявляти; формулювати; визначати; зазначати (ім'я, прізвище, адресу та ін. подібні дані у документі)
    •

    state sponsor of international terrorism — держава, що підтримує ( в тому числі матеріально) міжнародний тероризм

    - state a charge
    - state action
    - state administration
    - state agencies
    - state-aided
    - state an address
    - state an offence
    - state an offense
    - state apparatus
    - state arbitration
    - state arrest warrant
    - state assembly district
    - state at war
    - state attestation
    - state authority
    - state autonomy
    - state bank
    - state bodies
    - state body
    - state border
    - state border checkpoint
    - state borders
    - state boundaries
    - state boundary
    - state brief
    - state budget
    - state capitalism
    - state censorship
    - state-centric
    - state commission
    - state committee
    - state control
    - state control body
    - state-controlled
    - state-controlled economy
    - state court
    - state crime
    - state criminal
    - State Customs Committee
    - State Department
    - state difference
    - state discipline
    - state document
    - state duty
    - state elections
    - state emblem
    - state examination
    - state examiner
    - state executive
    - state flag
    - state force
    - state foundation
    - state-granted
    - state-granted monopoly
    - state institution
    - state institutions
    - state insurance
    - state interests
    - state jurisdiction
    - state language
    - state law
    - state legal aid
    - state legislative district
    - State Legislature
    - state litigation
    - state machinery
    - state matter
    - state monopoly
    - state-monopoly capitalism
    - state of affairs
    - state of belligerency
    - state of crime
    - state of extreme necessity
    - state of facts
    - state of international law
    - state of justice
    - state of martial law
    - state of mind
    - state of pregnancy
    - state of registry
    - state of siege
    - state of sojourn
    - state of the art
    - State of the City of Vatican
    - state of the law
    - State of the Nation message
    - State of the Union message
    - state of transit
    - State of Vatican
    - state of war
    - state office
    - state-owned
    - state ownership
    - state paper
    - state policy
    - state power
    - state practice
    - state prison
    - state prisoner
    - state prize
    - state property
    - state prosecution
    - state record office
    - state registration
    - state reimbursement
    - state residence requirement
    - state responsibility
    - state revolt
    - state-run
    - state sanction
    - state seal
    - state secret
    - state security
    - state security agency
    - state security body
    - state security service
    - state sovereignty
    - state-sponsored terrorism
    - state statute
    - state structure
    - state supervision
    - state system
    - state territory
    - state terrorism
    - state traffic inspector
    - state traffic warden
    - State Traffic Inspectorate
    - state trial
    - state troop
    - state trooper
    - state-use law
    - state voting
    - state wage control
    - state-wide law
    - state with a planned economy
    - state within a state
    - state's evidence
    - state's theory
    - State's theory
    - state's witness
    - states' rights

    English-Ukrainian law dictionary > state

  • 18 йөрү

    неперех.
    1)
    а) в разн. знач. ( о человеке и животных) ходи́ть, дви́гаться, шага́ть || ход, хожде́ние, ходьба́, движе́ние (пешком, быстро, на цыпочках, через лес, по домам, взад и вперёд и т. п.)

    аяк йөрүләреннән тану — узна́ть по похо́дке (по по́ступи)

    аяклар йөрмәс булды — но́ги отказа́лись ходи́ть

    йөргән таш шомара, яткан таш мүкләнә — (посл.) под лежа́чий ка́мень вода́ не течёт

    эт өрер, бүре йөрер — (посл.) соба́ка ла́ет, ве́тер но́сит (букв. соба́ка ла́ет, волк хо́дит)

    б) ходи́ть куда, к кому; быва́ть у кого; посеща́ть кого, что

    авыру янына йөрү — ходи́ть к больно́му; быва́ть у больно́го; посеща́ть больно́го

    күргәзмәгә йөрү — ходи́ть на вы́ставку, посеща́ть вы́ставку; быва́ть на вы́ставке

    музыка түгәрәгенә йөрү — ходи́ть в музыка́льный кружо́к; посеща́ть музыка́льный кружо́к

    в) ходи́ть куда, с какой целью

    ауга йөрү — ходи́ть на охо́ту

    гөмбәгә йөрү — ходи́ть за гриба́ми

    кунакка йөрү — ходи́ть в го́сти

    г) ходи́ть, дви́гаться

    малае инде зур, йөри — сын уже́ большо́й, хо́дит

    д) ходи́ть; бе́гать, ката́ться || ходьба́, бег, ката́ние

    чаңгыда йөрү — ходи́ть на лы́жах

    тимераякта йөрү — бе́гать (бег) на конька́х

    е) ходи́ть, дви́гаться (как) (о ногах, руках, пальцах)

    куллары, бармаклары бик җитез йөри — ру́ки, па́льцы (его́) дви́гаются о́чень бы́стро

    ж) ходи́ть, бе́гать за кем, чем

    доктор артыннан йөрү — ходи́ть за до́ктором

    з) в разн. знач. ходи́ть, быва́ть/быть где, среди кого, чего, около кого-чего

    сугышта йөрү — быть на войне́

    кешеләр арасында йөрү — ходи́ть (быва́ть) среди́ люде́й

    үзәнлектә яңгыр еш йөри — в доли́не ча́сто быва́ют дожди́

    и) ходи́ть в чём, как (в пальто, в длинном платье, с длинными волосами, босиком)
    к) ходи́ть, быть (в каком-л. состоянии, настроении)

    күңелсез йөрү — ходи́ть мра́чным

    һаман өйләнмичә йөри — всё ещё хо́дит холосты́м

    л) ходи́ть; броди́ть, болта́ться, шата́ться, шля́ться, слоня́ться

    эшсез йөрү — слоня́ться без де́ла

    читтә йөрү — броди́ть в чужи́х края́х

    м) ходи́ть, пасти́сь

    аланлыкта сыерлар көтүе йөри — на поля́не пасётся ста́до коро́в

    2) пройти́сь, гуля́ть, прогу́ливаться/прогуля́ться || прогу́лка (по лесу, по городу, в саду)

    паркта йөрү — пройти́сь по па́рку

    а) ходи́ть, курси́ровать || движе́ние, курси́рование

    Казан белән Арча арасында электричка йөри — ме́жду Каза́нью и Айөррском хо́дит (курси́рует) электри́чка (электропо́езд)

    кичен автобуслар сирәк йөри — ве́чером авто́бусы хо́дят ре́дко

    трамвайлар йөрүдән туктады — движе́ние трамва́ев прекрати́лось

    б) е́здить || езда́ куда, на чём

    шәһәргә еш йөрү — ча́сто е́здить в го́род

    эшкә троллейбуста йөрү — е́здить на рабо́ту на тролле́йбусе

    атта йөрү — е́здить на ло́шади; езда́ верхо́м

    күп йөргән күп күргән — (погов.) кто мно́го е́здил, тот мно́го ви́дел

    в) е́здить как, на чём

    атта (велосипедта, мотоциклда һ. б.) оста йөрү — отли́чно е́здить верхо́м (на велосипе́де, мотоци́кле и т. п.)

    4) о перемещении по воде:
    а) ходи́ть, пла́вать, курси́ровать (о судах, подводных лодках и т. п.)

    күлдә көймәләр, кечкенә катерлар йөри — на о́зере курси́руют ло́дки, ма́ленькие катера́

    б) ходи́ть, пла́вать кем, на чём

    пароходта өч ел боцман булып йөрдем — три го́да ходи́л на парохо́де бо́цманом

    5) о перемещении по воздуху: ходи́ть, лета́ть (о самолётах, вертолётах, космических кораблях)

    Бигешкә самолетлар бик еш йөри — в Бе́гишево самолёты лета́ют о́чень ча́сто

    6) е́здить, ката́ться на чём (на мотоцикле, машине, лодке, лошади и т. п.)

    көн буе велосипедта йөрдек — це́лый день ката́лись (е́здили) на велосипе́де

    7) ходи́ть, пойти́ без доп.; с доп., чем, с чего де́лать (сде́лать) ход || ход ( в игре)

    дүрт йөрүдә мат кую — ста́вить мат в четы́ре хо́да

    ат белән йөрү — ходи́ть (пойти́) конём (с коня́); сде́лать ход конём

    король урынына даманы йөрү — ходи́ть (пойти́) королём вме́сто да́мы; сде́лать ход королём вме́сто да́мы

    кирпеч алтылыдан йөрү — пойти́ (ходи́ть) бубно́вой шестёркой (с бубно́вой шестёрки)

    8) передава́ться, переходи́ть, ходи́ть (из рук в руки, от одного к другому)

    кулдан кулга йөрү — переходи́ть из одни́х рук в други́е

    9)
    а) расска́зываться, распространя́ться, ходи́ть (о слухах, молве, легендах и т. п.)

    аның үлеме турында төрле хәбәрләр йөрде — о его́ сме́рти распространя́лись (ходи́ли, расска́зывались) ра́зные слу́хи

    авылда бик күп имеш-мимешләр йөри — в дере́вне хо́дят ра́зные небыли́цы

    б) ходи́ть между кем

    ике арада өзлексез хатлар йөрде — ме́жду ни́ми шла постоя́нная перепи́ска

    10)
    а) занима́ться/заня́ться, быть за́нятым чем-л. (вопросами проведения конференции, заботами о строительстве новой школы)

    туй үткәрү мәшәкатьләре белән йөри — за́нят приготовле́нием к сва́дьбе

    б) в знач. сущ. хло́поты

    йөрүләрем бушка китте — хло́поты мои́ оказа́лись напра́сными

    11) перен.; разг.
    а) дружи́ть, гуля́ть, ходи́ть с кем прост.
    б) ходи́ть, уха́живать; приударя́ть/приуда́рить

    кызлар артыннан йөрергә ярату — люби́ть уха́живать за де́вушками

    в) ходи́ть, верте́ться, окола́чиваться где, около кого-чего прост.

    базарда йөрергә ярату — люби́ть ходи́ть по база́ру

    12) с сущ.; в местно-вр.
    а) быть, ходи́ть кем., каким

    геройлыкта йөрү — ходи́ть геро́ем (в геро́ях)

    хәерчелектә йөрү — быть ни́щим (в ни́щих)

    б) ходи́ть, рабо́тать; служи́ть

    солдатта йөрү — служи́ть в солда́тах

    ялчылыкта (көнлектә, көтүчелектә һ.б.) йөрү — ходи́ть в рабо́тниках (в подёнщиках, пастуха́х и т. п.)

    бригадирлыкта йөрү — рабо́тать бригади́ром

    в) в знач. сочет. с деепр.; ф. гл. булу быть, рабо́тать кем

    салда койрыкчы булып йөрү — быть рулевы́м на плоту́

    а) счита́ть каким (умным, счастливым, везучим, хорошим товарищем и т. п.)

    мәсьәлә ачыкланган дип йөрү — счита́ть вопро́с вы́ясненным

    мине бик бәхетле кеше дип йөриләр — меня́ счита́ют о́чень счастли́вым челове́ком

    б) ду́мать, что...

    шәһәргә үзем барырга дип йөргән идем — ду́мал, что в го́род пое́ду сам

    күрешербез дип йөргән идек — ду́мали, что встре́тимся

    14) в сочет. с гл. на -ырга/-ергә, -рга/-ргәнамерева́ться, собира́ться (поехать учиться, устроиться на работу, построить дом и т. п.)

    өйләнергә йөрү — собира́ться жени́ться

    сәяхәткә чыгып китәргә йөри — намерева́ется отпра́виться в путеше́ствие

    15) ходи́ть в чём, носи́ть что

    күлмәкчән йөрү — ходи́ть в одно́й руба́шке

    эшләпәдән йөрү — носи́ть шля́пу

    киез итектән йөрү — ходи́ть в ва́ленках

    кара күзлек киеп йөрү — носи́ть чёрные очки́; ходи́ть в чёрных очка́х

    16) перен.
    а) вести́ себя́ как

    хәзер ул әйбәт йөри, тәртипле — тепе́рь он ведёт себя́ хорошо́, дисциплини́рован

    б) в знач. сущ. посту́пки, похожде́ния

    без синең болай йөрүеңнән риза түгел — мы не одобря́ем твои́ таки́е посту́пки

    бу йөрүләрең яхшыга алып бармас — э́ти твои́ похожде́ния не приведу́т к хоро́шему

    17) перен. поступа́ть/поступи́ть, де́йствовать как

    кеше сүзе белән йөрү — де́йствовать по чужо́му науще́нию

    һәр эштә син безнеңчә йөрү — в ка́ждом де́ле ты поступа́й (де́йствуй) как мы

    кеше сүзен тыңла, үзеңчә йөрү — (погов.) слу́шай сове́ты други́х, поступа́й по-сво́ему

    18) перен.
    а) ходи́ть, быть в обраще́нии ( о деньгах)

    элеккеге бер сум хәзер ун тиенгә йөри — пре́жний рубль сейча́с ра́вен десяти́ копе́йкам

    б) ходи́ть, де́йствовать, быть в си́ле (о законах, приказах и т. п.)

    хәзер монда иске фәрманнар йөрми — здесь сейча́с ста́рые прика́зы не де́йствуют (не в си́ле)

    •
    - йөреп ару
    - йөреп кайту
    - йөреп керү
    - йөреп килү
    - йөреп китү
    - йөреп сату
    - йөреп сәүдә итү
    - йөреп сатучы
    - йөреп тегүче
    - йөреп тору
    - йөреп тую
    - йөреп үткәрү
    - йөреп чыгу
    - йөреп әйләнү
    - йөри башлау
    - йөри торгач

    Татарско-русский словарь > йөрү

  • 19 навевать

    навеять
    1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;
    2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -
    1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];
    2) навіяний, понавіюваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;
    2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?
    3) (вдоволь, сов.) навіятися.
    * * *
    несов.; сов. - нав`еять
    навіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати

    Русско-украинский словарь > навевать

  • 20 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Ви́рус — ( ы) (лат. virus яд) неклеточные формы жизни, обладающие геномом (ДНК или РНК), но лишенные собственного синтезирующего аппарата и способные к воспроизведению лишь в клетках более высокоорганизованных существ. ECHO вирусы (англ. enteric… …   Медицинская энциклопедия

  • История военно-морского искусства — ИСТОРІЯ ВОЕННО МОРСКОГО ИСКУССТВА По роду движущей воен. к бль силы, И. в. мор. иск ва дѣлится на эпохи: 1) гребныхъ флотовъ отъ начала борьбы между людьми на морѣ до появленія воен. флотовъ изъ парус. кораблей (XVI ст.); 2) парусную до появленія …   Военная энциклопедия

  • Монгольское нашествие — МОНГОЛЬСКОЕ НАШЕСТВІЕ. Такъ называется завоевател. движеніе азіат. народовъ, преимущ но М. племенъ, въ ю. вост. Европу, начавшееся въ 1 ой четверти XIII ст. и приведшее къ разгрому ю. рус. княж въ и къ покоренію с. вост. Руси. Это стихійное… …   Военная энциклопедия

  • Региональный ландшафтный парк «Межреченский» — Содержание 1 Общая характеристика 2 Физико географическое районирование 3 Геол …   Википедия

  • Порт-Артур — ПОРТЪ АРТУРЪ, бывш. китайскій, затѣмъ русскій и нынѣ японск. морск. портъ и кр сть на южн. оконеч ти Ляодунск. полуо ва. Послѣ разгрома въ 1860 г. кит. арміи союзн. войсками Англіи и Франціи, Китай рѣшилъ реорганизовать свои сухопутныя и морск.… …   Военная энциклопедия

  • Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Ливонские войны — *ЛИВОНСКІЯ ВОЙНЫ, велись въ Ливоніи или за Ливонію, к рая получила свое названіе отъ своихъ первобытн. насельниковъ ливовъ и заключалась въ предѣлахъ нынѣшн. Прибалт. губ. съ уѣздами Рѣжицкимъ, Люцинскимъ и Двинскимъ Витебск. губ. Эта область… …   Военная энциклопедия

  • Драгоманов — Михаил Петрович (1841 1895) выдающийся украинский ученый и критик. Происходил из мелкопоместного дворянства Полтавской губ. Отец Д. в молодости жил в Петербурге и сотрудничал в русских альманахах 20 30 х гг. прошлого века, на родине собирал… …   Литературная энциклопедия

  • Драгоманов, Михаил Петрович — Михаил Петрович Драгоманов (18 августа (30 августа) 1841, Гадяч, ныне Полтавской области  20 июня (2 июля) 1895, София)  выдающийся украинский учёный и критик, публицист, историк, фольклорист, общественный деятель, осно …   Википедия

  • Драгоманов — Драгоманов, Михаил Петрович Драгоманов, Михаил Петрович Михаил Петрович Драгоманов (18 августа (30 августа) 1841, Гадяч, ныне Полтавской области 20 июня (2 июля) 1895, София) украинский либерал …   Википедия

  • Драгоманов, Михаил — Петрович Михаил Петрович Драгоманов (18 августа (30 августа) 1841, Гадяч, ныне Полтавской области 20 июня (2 июля) 1895, София) украинский либерал, публицист, историк, фольклорист, общественный деятель, выдающийся украинский учёный и критик. Дядя …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»